У 1932 році було побудовано ціле амбулаторне містечко: поліклініка, диспансер і аптека. Всі тутешні будівлі облицьовані вірменським туфом – каменем грубої фактури темно-рожевого кольору. Тут багато улюблених елементів архітекторів-конструктивістів – широкі горизонталі вікна, що пропускають багато світла, плоскі дахи, балкони, що пронизують фасад і схожі на корабельні палубні містки, закруглені сходові марші, «повітряний» коридор», який з'єднав лікарню і диспансер. До речі, верхні поверхи стаціонару лікарні, колись були обладнані аераріями – відкритими балконами-майданчиками для прийому повітряних ванн. А плоский дах будівлі архітектор планував ще перетворити і в солярії – для прийому сонячних ванн. Зокрема, операційний зал лікарні був спроектований фактично скляним. Напівкругле приміщення оточували широкі вікна, а зверху була скляна стеля-дах зі скла. Та й сама операційна, немов зависала в повітрі – з землею її з'єднували опори . Після війни ці особливості зникли.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X