Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка – заснований в 1839 році – є одним із найстаріших ботанічних закладів України.
Хоч офіційною датою його заснування вважається 1839 рік, ідея створити університетський сад, який буде науковою базою Університету Святого Володимира (зараз Університет Шевченка) на пустирі з пагорбами та ярами виникла ще за п’ять років до того і належала архітектору Беретті, під керівництвом якого було зведено будівлю Університету. Основну колекцію рослин завезли із кременецького ліцею, збудували оранжерейний комплекс, розбили тераси, які збереглися до нашого часу.
У 1908-1913 роках, до того як було закладено зоопарк на проспекті Перемоги, на території саду знаходився зоосад.
Протягом 21 року з 1914 по 1935 рік директором ботсаду був академік Фомін, який разом з працівниками саду у важкі часи громадянської війни зміг зберегти ботанічний сад, взимку, коли кияни рубали дерева, щоб зігрітися, працівники саду рятували теплолюбові рослини власними ковдрами. Після смерті Олександра Фоміна ботсад було заслужено названо на його честь.
Зараз парк розділено на дві частини — паркову та наукову. Вхід до паркової зони вільний у будь-яку пору року, особливо тут красиво, коли квітнуть магнолії, рододендрони та тюльпанові дерева. До наукової частини саду також можна потрапити, але в супроводі співробітника ботсаду, для цього треба просто зателефонувати і домовитися про екскурсію. А екскурсії тут різні і надзвичайно цікаві, наприклад, вечірні до водних оранжерей, де можна побачити і лотоси, і орхідеї, і вікторію амазонську, і навіть піраньї.
Можна побувати у 32 метровому кліматроні, тропічному царстві ботсаду з величезними і не дуже пальмами, яких тут налічується більше ніж 60 видів. Гордістю саду також є колекція сукулентів та кактусів, серед яких самим незвичайним є «принцеса ночі».
Гуляючи парковою частиною можна побачити за бетонним парканом будинок, який явно не має відношення до ботсаду, це секретний об’єкт К2 часів СССР, який зараз втратив своє стратегічне значення.
Відгуки
Дуже красивий парк. Основна територія Ботанічного саду Львівського національного університету ім. І. Франка знаходиться біля підніжжя східних львівських височин, у районі колишнього Личаківського передмістя, по сусідству з лісопарком Погулянка. Сучасна адреса – вул. Марка Черемшини, 44. Ділянка вирізняється мішаним, різноманітним характером рельєфу. Колись це був терен т.зв. Цетнерівки, легендарного львівського парку кін. ХVІІІ – І пол. ХІХ ст. У 1911 р. Цетнерівку придбав університет для розвитку своїх ботанічних колекцій. Тепер тут розташовані оранжереї, квітники і дендропарк. Ботанічний сад ЛНУ є провідною науковою інституцією України, фонд його флори складає близько 5000 таксонів рослин.
Дуже гарний парк!Особливо він популярний весною коли цвіте магнолія. АЛЕ завчасно потрібно знати що в цей час люди там кучкуються великою толпою.І насододу важко отримати та і фото також. Шкода що люди не розуміють що не потрібно патрати квіти з дерев щоб сфоткати в руках (тим баче магнолія ядовита квітка і від таких дій потім болить голова).Якщо є час то краще прийти коли немає людей раненько.Хороше місце щоб рослабитись.
Місце через яке певний час приходилось проходити щоранку. У зв'язку з цим, похід на роботу приносив більшу радість. Будь то літо, осінь, весна чи зима- ви завжди можете пройтись по безкоштовній частині парку, посидіти на лавочках і заховавшись від шумного міста почитати або поспілкуватись з друзями подихавши свіжішим повітрям. Для бажаючих крім вільної є і платна частина парку. Там ви можете насолодитись іншими рослинами, відвідати теплиці
Чудове та чарівне місце , практично у самому центрі міста Києва, неподалечку знаходиться залізної дорожній вокзал, поруч станція метро Університет. Багато квітучих рослин, є фонтан та поруч лавки де можно затишно посидіти після робочого дня на одинці чи з компанією, а для законахих краще місця не знайти. На вході у парк жіночки пропонують купити різноманітні квіти, також можна у теплий сезон посмакувати морозивом. Чи просто прогулятися від метро Університет до вокзалу пішки, та насолодитися природою та чистим повітрям. Рекомендую!!!
Гарно, затишно, мало лавочок і майже немає поодиноких ловочок :) Чудове місце у центрі міста для відпочинку від роботи або навчання. Інколи можна побачити студентів Глієра, які чекають або прогулюють пари. На території моється туалет. Туди можна йти тільки коли припекло ну дуже вже, або якщо у вас закладено ніс ????. Великим плюсом є станція червоної гілки київського метрополітену "Університет", з якої й починається територія парку. За чистотою, начебто стежать, але якщо зійти зі стежки, можна натрапити на сміття.