Бункер полковника Грома

На цьому місці, на схилі гори Березовачка, восени 1953 року шестеро українських повстанців звели підземний бункер.

Схованка стала тимчасовим притулком для борців за незалежність, які продовжували спротив радянському режиму після Другої світової війни. Цей бункер увійшов в історію як останній рубіж легендарного полковника “Грома” — одного з командирів українського підпілля. 17 травня 1954 року бункер було оточено військами НКВС. У ньому перебували троє повстанців: сам Грім, його дружина Ольга та зв’язкова на псевдо «Ружа» — Ганна Попович. Розуміючи, що шансів на порятунок немає, полковник Грім та Ольга, не бажаючи потрапити в полон, здійснили самогубство. Бункер було підірвано гранатами. «Ружа» — єдина, хто вижила, була схоплена радянськими спецслужбами. Це місце є символом незламності духу українського підпілля, трагізму вибору та ціни, яку доводилося платити за боротьбу за волю. Сьогодні бункер — мовчазний свідок тих подій, який зберігає пам’ять про героїв, що не скорилися.