Палац князів Санґушків

Палац Санґушків в Ізяславі було зведено з ініціативи поетеси, філантропки Барбари Санґушкової в якості особистої резиденції та князівського урядового центру волинських володіньСанґушків. Будівництво розпочалося в 1754 році і закінчилося через 15 років. Замовниця була незадоволена проектом архітектора Паоло Фонтана, тому доводити справу до кінця мав видатний королівський архітектор Якуб Фонтана.

Багато матеріалів для будівництва привозили з-за кордону. Замок виконаний у стилі бароко з багатим декором в інтер’єрах: ліпнинами, кольоровим папером, картинами фламандських живописців, колекціями польських та англійських гравюр. Новий палац з’єднали з Новозаславським замком 16-18 століття, який знаходився поряд. Парк, який створили навколо комплексу проектував польський майстер Карл Кнакфус.

Після відкриття у палаці гостювали політики, аристократи, військові.

У 1812 році тут розташовувалася штаб-квартира генерала Кутузова. Після переділу Польщі у 1870-х роках останній власник з родини Сангушків вимушено продав приміщення і його облаштували під казарму з їдальнею, бібліотекою, кімнатами для офіцерів. Після Першої Світової війни у приміщенні замку знаходилася штаб-квартира Січових стрільців Армії УНР, після Другої Світової його передали під гуртожиток та армійські склади, які знаходилися там до 80-х років минулого століття.

У 2008 році комплекс внесли до списку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.