Дереву вже більше 200 років. Відшукати його можна, опустившись з площі Фестивальної до Набережної магістралі. Там на огородженій під забудову території живе одне єдине дерево. Це і є легендарна груша, забута і прихована парканом від очей городян. Ніякої таблички. Тільки захисна огорожа навколо дерева наштовхує на думку про його значимість. Розповідають, що сам Тарас Шевченко ночував під цією грушею, будучи проїздом в наших краях в 1843 році. Тоді вона росла у дворі Прокопа Булата, жителя села Вознесенка, у якого на кілька днів зупинявся поет (до радянської забудови білі хатки Вознесенки тягнулися від сучасних вулиці 12 Квітня до площі Пушкіна). Був Шевченко на Хортиці і в Олександрівську.