Театр ім. Франка

Будівля театру імені І.Франка, де ось уже майже століття ставить свої п’єси одна з найвідоміших українських труп, приймає глядачів з 1898 року. Хоча сам театр сформувався на 22 роки пізніше і зовсім не тут. Але про все по порядку.

На цьому місці ще до кінця ХІХ століття знаходилася садиба доктора Меренга з теплицями, оранжереями, купальнями і великим озером. Після смерті власника в 1887 році територію переробили до невпізнання: створили 4 вулиці, а на місці озера спроектували Миколаївську площу. Будівля в стилі «нео-грек» з'явилася перед площею в 1988 році, ставши сценою для першого в Києві стаціонарного драматичного російського театру імені Соловйова. Ім'я останнього театр проносив до моменту націоналізації і перейменування у Другій театр УСР ім. В. І. Леніна. Глядацький зал вміщував 1200 гостей. Він був виконаний в стилі Рококо і складався з чотирьох ярусів.

Після розпаду трупи Соловйова тут гастролювали різні колективи, з 1925 по 1926 в театрі осів «Березіль» на чолі з Лесем Курбасом, а в 1926 році переїхала група театру імені Франка, які вкоренилися тут донині.

У січні 1920 року вони вперше вийшли на сцену Вінницького театру з виставою «Гріх» по В. Винниченко. Цей колектив народився в результаті об'єднання акторів з Молодого театру на чолі з Гнатом Юрою та представників Нового Львівського театру — з Амвросієм Бучмою. Перші роки вони існували як пересувний театр, виступаючи на підприємствах і шахтах в різних містах і селах. У 1923 році франківцям вдалося осісти в Харкові як Державному театру, а вже з 30 вересня 1926 з виставою «Вій» вони почали свій шлях в Києві.

Серед найбільш відомих п'єс театру: «Лісова пісня» Л. Українки, «Ревізор» М. Гоголя, «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «Суєта» І. Карпенка-Карого, «Дон Карлос» Ф. Шиллера, «Пригоди бравого солдата Швейка »за Я. Гашеком і багато інших. До речі, Швейка грав сам Юра. І саме в цьому образі актор зображений на пам'ятнику в сквері навпроти театру.

За часів Другої світової війни трупа працювала в евакуації, а будівля постраждала від бомб. Кажуть, її хотіли підірвати разом з будинками на Хрещатику, але один з працівників вночі перерізав дроти вибухового пристрою. Після закінчення війни колектив повернувся на рідну сцену, проте реставрували театр лише в 1956-1959 рр.

В різні часи акторський склад театру імені Франка представляли такі зірки, як: А. Бучма, Н. Ужвій, Ю. Шумський, Б. Ступка, Б. Бенюк, А. Хостікоєв, Н. і О. Сумська. З початку 90-х років трупа представляє Україну на світовій сцені, а в 2000-х театр імені Франка став членом Міжнародного інституту театру і почав співпрацю з закордонними режисерами.