Леськовський палац

Архітектурно-ландшафтна пам’ятка обласного значення, займає 89 га землі. В її комплекс входить замок, територія з листяним парком на лівому березі річки Конелки і хвойною частиною парку на правому березі, гребля із ставом, "острів кохання", сад та орні землі.

Творцями цієї прекрасної садиби були 4 покоління польських поміщиков Даховських, які володіли Леськовим і навколишніми селами з 1770-х років до 1917 року.

Побудова замку розпочалася в 1860-і роки після відміни кріпосного права. Був зведений двохповерховий палац замкового типу. Він мав квадратну і круглу вежі на три поверхи із зубцями, 2 входи (парадний і господарський), на першому поверсі вихід на балкон з відкритим майданчиком і перилами. Навколо палацу-замку був посаджений парк із рідкісних листяних порід дерев, а на правому березі – із хвойних порід. Територію замку і листяного парку обнесли цегляною огорожею висотою в 1,5–3 метри. Пізніше, перегородивши річку греблею, утворили ставок площею майже 20 га. В кінці 1880-х років повноправним господарем усіх володінь Даховських (1589 га землі) став Тадеуш Даховський, який здійснив свої наміри по перетворенню садиби і палацу в дивовижний архітектурний ансамбль. До існуючого палацу була прибудована нова частина, але уже з використанням нових течій в європейській архітектурі. Дві частини будівлі, два стилі об’єднані так вдало, що, не будучи знавцем архітектури, сприймаєш цю споруду як єдине ціле. В цьому й суть “Леськівського дива”. За розмірами це майже половина старого палацу, на три поверхи, з прямокутними вікнами і дверима, іншими деталями. Єдність комплексу придають 6-гранні башточки в кутах добудови з такими ж зубцями, що й на старій частині палацу, але суцільної кладки. Зубці зроблені по всьому периметру добудови, в стінах вмонтовані декоративні вази та інші деталі. Основна відмінність – прямокутні форми і водяне (батарейне) опалення. Увесь замковий комплекс став трьохповерховим. На першому – 8 кімнат із салонами, кабінетами, залами для гостей. В ньому ж знаходився парадний вихід на балкон біля круглої вежі з відкритим майданчиком і сходами в парк. З цього ж поверху також вхід до підвального приміщення і господарський вихід. На другому поверсі розміщувалися 9 житлових кімнат і ванна з виходом на балкон. Третій поверх теж мав 8 кімнат. В старому корпусі було пічне опалення з відкритими і закритими камінами і димоходами в зубцях, в нових – батарейне опалення, де труби і батареї були вмонтовані в стіни. Квадратна і кругла вежі також мали кімнати, зверху – оглядові майданчики, до яких вели гвинтові сходи. Парадний вхід до замку знаходився у квадратній вежі, на якій красувався герб Даховських, був флагшток із прапором. Перед замком був розбитий розарій з фонтаном у центрі. Вода до нього поступала із свердловини по підземних жолобах. Третю частину садиби Тадеуш зайняв під конезавод, який включав 100 англійських скакунів, маточник і родильне відділення. В помісті були манежні доріжки, іподром, зимовий манеж. Жокеї, конюхи набирались із місцевих селян. На коней Леськівского конезаводу був великий попит і в Європі, і в Росії, а сам поміщик із своїми шістьма жокеями постійно брав участь в перегонах і неодноразово ставав призером.

З часом замок і помістя використовувались як будинок відпочинку, а влітку як піонерський табір. У післявоєнний час тут розміщувався санаторій для хворих туберкульозом закритого типу. Після протестів селян його передали військовому відомству для лікування офіцерів-відставників з нервово-психічними захворюваннями. В 1970 році тут розмістили майно польового госпіталю. За цей час було збудовано трьохповерхове адміністративне приміщення, в колишній конюшні добудований другий поверх і розміщені квартири, інші приміщення були зайняті під технічні засоби госпіталю. Зали замку перетворили в склади для ліків. Зникли алеї, доріжки, причал для човнів, місток, що вів до острова. В 2003 році майно госпіталю вивезли, але воєнізована охорона залишилася, садиба і замок в даний час знаходяться у власності Міністерства оборони України.