Чинадіївський замок або Замок Сент-Міклош – повний таємниць і є свідком багатьох історичних подій. «Сент-Міклош» дослівно перекладається як «Святий Миколай».
Він збудований в XIV ст. бароном Перені. Часто слугував базою для військових походів угорських царів на Галичину, а також численних повстань в самій Угорщині. Тут вирувала одна з найдраматичніших історій кохання Європи того часу.
Сьогодні замок знаходиться в концесії у художника Йосипа Бартоша, котрий допоможе туристу в повній мірі оцінити скромну красу і самобутність цього місця. Стіни замку прикрашені роботами його хранителя. Коктейль витриманої як добре вино старовини і мистецтва високого ґатунку створює неповторну атмосферу. Частина приміщень відреставрована, є потайні ходи.
Для відвідувачів передбачена широка культурна програма: виступають оркестри, театральні колективи. Кожного року проходить фестиваль середньовічної культури «Срібний Татош», котрий дозволяє зануритись в атмосферу минулих століть. Окрім цього, молодята можуть скористатись послугою «Весілля у замку». Проводяться пленери художників.
Замок Сент-Міклош є частиною багатьох туристичних екскурсій Закарпаття. Також його можна відвідати самостійно – траса Київ – Чоп пролягає поблизу.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X
Відгуки
Поселення на цьому місці відоме з 1214 року, хоча знайдено артефакти датовані II тисячоліттям до н. е. Чинадіївська фортеця — кам'яна, з двома кутовими вежами та метрової товщини стінами споруда, зведена в XIV столітті бароном Перені. Добудовували графи Телегді. Володіли фортецею княгиня Ілона Зріні, її син Ференц ІІ Ракоці, графи Шенборни. У 1657 році фортеця була значно пошкоджена польськими військами графа Любомирського, які мстилися угорцям за похід їхнього князя Дьордя II Ракоці на Польщу. Невдовзі замок був відбудований, але як оборонна споруда став втрачати своє значення. Наприкінці червня 1703 року провідник повстанців князь Ференц ІІ Ракоці зупиняється у замку, аби відпочити та перегрупувати військо після поразки у битві під Мукачево. До своєї імміграції у Польщу князь бував тут ще кілька разів. У 1708 році сюди, дізнавшись про наближення ворогів, з Хустського замку перебираються сім'ї феодальних родин, що підтримували повстання. У 1728 році імператор Карл ІІІ дарує великі земельні площі графу Фрідріху Шенборну, у тому числі і замок, який у 1734 році значно перебудовується й набуває вже не оборонних, а палацових рис. В часі Другої світової війни німці зробили у замку в'язницю. Із 1944 року, за часів радянської влади, замок був сільрадою, осідком управління місцевого лісового господарства, військовою частиною і складом автобази, що розташована поруч. У 2001 році замок віддано у концесію художнику Йосипу Бартошу. Він разом із дружиною Тетяною та однодумцями фактично врятував замок від руйнації.
Чудовий замок, гарно збережений. Надзвичайна історія і архітектура.
Цікаве, затишне та атмосферне місце. Хочеться повернутися сюди ще раз, але вже після реставрації.
Надзвичайно цікава історія замку! Рекомендую для відвідування!
Старовинний та досить цікавий замок. Сподобалась екскурсія, не надокучлива, з гумором і цікава.
Була тут ще у 2002 році. Дуже вразили спокій і краса навкруги. Там чарівно