Костел в Жабинцах мог бы смело претендовать на звание самого красивого религиозного сооружения на Тернопольщине или даже всей во Украине. Если бы не одно но – храм был фактически уничтожен в советское время и не восстановлен в независимой Украине.
Костел в селе был построен на средства Казимира Городинского в 1860 году. Через 12 лет его освятили. В начале ХХ века, в 1906 году костел получил статус прихода и был расширен. Можно сказать, что последней счастливой страницей в истории храма был 1930 год, когда его последний раз ремонтировали. После этого начался упадок. После Второй мировой войны началась новая волна религиозного преследования, под которую попал и костел Рождества Пресвятой Девы Марии. Его закрыли и превратили в хозяйственное здание.
К сожалению, во время независимости Украины разрушения храма только продолжилось. По одной из версий, причина в отсутствии католической общины. Она была депортирована советской властью. Но может ли это быть причиной для разрушения памятника архитектуры? Вряд ли.
Сегодня костел в Жабинцах находится в аварийном состоянии. Крыша провалилась, находиться в здании опасно. Фасад все еще сохраняет признаки былого величия – здесь можно разглядеть фамильные гербы и другие элементы декора.
Поделиться в Facebook
Поделиться в X
Отзывы
Цікаво там полазити, але аварійний стан, тож треба бути обережним.
Надзвичайно красивий костел, який видно далеко з будь-якої сторони. Розташований на підйомі біля озера. Великий. В середині приміщення уже все поросло кущами, деінде ще видно розписи на стінах, стеля обвалилась. Тим-не-менш костел вражає.
Костел знаходиться на початку села Жабинці, терміново потребує реставрації та догляду. Поруч є ставки.
Споруджено костел в 1860-1862 роках, родиною Хородиських. В 1872 році костел було освячено титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. В 1906 році храм став парафіяльним, його було розширено прибудовою двох бічних вівтарів до нави. В 1907 році костел вдруге освячено львіським архіепіскопом Юзефом Білчевським. Останній ремонт храму стався у 1930 році, було замінено покрівлю, відреставровано та додатково прикрашено внутрішній інтер’єр. Ще в 1999 році була і покрівля і сингатурка. Вхід до храму прикрашали скульптури святих Станіслава та Антонія. За храмом знаходиться красивий пямятний знак з хрестом у вершині фундаторам будівництва костелу: Леонарду Хородиському та його дружині Розі Хородиській з Очосальських, а також їхньому сину Казимиру Хородиському.