Бучачский замок находится на возвышенности над рекой Стрыпа на территории старого города Бучач Тернопольской области.
Первые письменные упоминания о нем известны с конца 14 века. Построила замок семья местных феодалов Бучацких на месте существовавшего здесь ранее городища. Крепость была окружена стенами из песчаника шириной более 3 метров с бойницами для пушек.
К 17 веку замок сменил несколько владельцев и пережил ряд разрушительных нападений. С переходом в собственность Потоцких крепость укрепили: достроили 2 полукруглые башни, одна из которых частично сохранилась до сих пор; стены имели уже 3 ряда бойниц, деревянную боевую галерею и каменные опоры с внутренней стороны, где устанавливали метательные пушки. На территории крепости, куда можно было попасть по откидному мосту через ров, находился двухэтажный ренессансный дворец, жилищные и хозяйственные помещения, фонтан.
По окончании польско-турецкой войны в конце 17 века, а особенно после выезда Потоцких, крепость начинает приходить в упадок. С XIX века замок начали разбирать на камни. Сегодня от одной из самых мощных крепостей Галиции, являющейся памятником архитектуры всеукраинского значения, остались лишь фрагменты стен и дворца в аварийном состоянии, а также частично заваленные подземелья.
Поделиться в Facebook
Поделиться в X
Отзывы
Залишки башт та мурів, але які ефектні! Й різні зранку та на захід сонця. Крім того, місце має, як на мене, добру енергетику, тут приємно зібратися з думками. До того ж – панорами прекрасного, затишного міста Бучач, вид на монастир отців Василян та багатоквартирні будинки кінця 19 ст. із цікавими галереями.
Хороше місце.Чудовий вид на місто Бучач.Підніматися до замку по стежці , від костелу.Рекомендую.
З руїн замку відкривається чудовий вид на місто, лише цей вид по трохи заростає деревами. Великий плюс що на території косять траву, роблять доріжку, ще б дерева підрізали і зверху на руїнах дерева позабирали.
Перша згадка про замок відноситься до 1379 року, коли в 1372-1379 роках Михайло Адваніц побудував в Бучачі замок та костел. В 1401 році сини Михайла взяли назву роду від назви міста і стали Бучацькими.В 1541 році, по смерті Якуба Бучацького, останного чоловік з роду Бучацьких, власниками замку стають Творовські, через шлюб доньки Якуба Бучацького Катерини, з воєводою подільським Яном Творовським. На початку XVII століття Бучач переходить у власність Потоцьких. На той час замок був одним з найважливіших та найпотужніших східних укріплень Речі Посполитої. В XVII столітті замок пережив багато штурмів та облог. У 1672 році Бучач взяли в облогу орди татар та турків під проводом Магомета IV, але фортеця вистояла. В 1676 році фортецю зруйнували турки. Потоцькі відбудували замок з руїн, про що свідчить опис 1684 року. Далі Потоцькі перебралися в інший замок і фортеця почала занепадати, та втратила оборонне значення В 1772 році місто потрапило під володіння Австро-Угорщини, що прискорило занепад замку. На початку XIX столітті було дозволено розбирати замкові мури на будівельні матеріали, що перетворило твердиню в руїну. Залишилось підземелля. Плани підземних ходів не збереглися, але згідно з легендами, підземелля старого замку тягнуться на велику довжину. Один із входів в підземелля розташований біля збереженої круглої башти фортеці. Через невеликий отвір у стіні, можна пройти підземеллям 15 метрів. Далі хід засипаний землею. Бучацький замок — пам'ятка архітектури всеукраїнського значення.